privivka

Волна, поднятая информацией о возможной эпидемии кори, в который раз показала, что журналисты и обыватели разбираются в вопросах медицины и юриспруденции куда лучше врачей и юристов.

Давайте, все же, будем не рефлексировать, а думать. А если подумать, то получается следующая картинка.

Миф 1Прививки вредны. От них дети умирают.

Да, в стране зафиксированы случаи смерти после вакцинации. Но вместо того, чтобы тщательно проанализировать причинно-следственные связи, журналисты, раздувают пожар и вносят в умы некомпетентных людей стереотипное клише о вреде, который несет вакцина.

Однако, без надлежащего изучения всех обстоятельств, приведших к смерти, невозможно утверждать, что именно послужило причиной летального исхода. Такой причиной, вполне могло быть и наплевательское отношение родителей к своему ребенку. Например, они не сообщили врачу весь анамнез, а врач, исходя из ложной информации, разрешил вакцинацию.

Миф 2Конституцией гарантировано право на бесплатное среднее образование, а значит ребенка, родители которого отказались от вакцинации, не имеют права не допустить в школу.

Да, действительно, Конституцией такое право предусмотрено. Как и множество иных прав.

Например, согласно ст.3 «Людина, її життя і здоров‘я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави». А согласно ст.50 «Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.»

Т.о. получается, что право не вакцинированного ребенка получить образование заканчивается именно в том месте, где начинается право другого ребенка на охрану его жизни и здоровья.

И, к слову сказать, жизнь и здоровье, согласно все той же Конституции, важнее образования.

Так же стоит напомнить, что ЕСПЧ признает в ряде случаев законным ограничение прав человека, когда общественный интерес доминирует над частным.

А в вопросах эпидемиологического благополучия страны в целом несомненно, что интерес одного не привитого гражданина не сопоставим с обязанностью государства обеспечить сохранность жизни и здоровья всех остальных граждан.

Именно поэтому, в ст.15 Закона Украины «Про захист населення від інфекційних хвороб» записано:

«Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється».

Поймите, нельзя ставить интересы одного эго, над интересами обеспечения безопасности государства.

И на десерт. В одном из решений, суд рассматривая иск родителя, недовольного тем, что его ребенка не допустили к занятиям, указал следующее:«Посилання скарги на порушення судом конституційного права дитини на освіту є необґрунтованими, оскільки задеклароване статтею 53 Конституції України право на отримання освіти, передбачає вчинення цією особою певних дій. Такими діями, відповідно до п. 6 «Положення про дошкільний навчальний заклад» є подання батьками дитини заяви про прийняття дитини до ДНЗ, медичної довідки про стан її здоров‘я, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтво про народження дитини. Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», вимога про те, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я з зазначенням проведених дитині профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень не суперечить нормам ст. 53 Конституції України.»

Источник: Адвокат Олег Юдин (публикация в facebook)